АНАЛІЗ ПРОТИАНТИМІКРОБНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ, ВИДІЛЕНИХ ІЗ РАН У ПОРАНЕНИХ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ (ІІ квартал 2025 року)

---

Валентин ЗІНЬКІВСЬКИЙ

майор медичної служби

провідний хірург УСіЗ МС“Схід”

Юлія ПЄРІНА

майор медичної служби

Начальник групи медичної розвідки - провідний епідеміолог УСіЗ МС“Схід”

Роман КУЗІВ

підполковник медичної служби

Командир ВМКЦ Східного регіону

---

Вступ

Проблема антимікробної резистентності (AMR) залишається однією з провідних загроз сучасній медицині. Особливого значення вона набуває у контексті воєнних дій в Україні, коли спостерігається зростання кількості поранених з гнійно-запальними ускладненнями, викликаними мультирезистентною мікрофлорою.

В умовах воєнної медицини формуються сприятливі чинники для розповсюдження резистентних нозокоміальних патогенів — висока контамінованість ран, тривала госпіталізація, повторні оперативні втручання, інтенсивна антибіотикотерапія широкого спектра.

З метою виконання положень Порядку проведення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів (наказ МОЗ України від 27.02.2023 № 403), у ІІ кварталі 2025 року проведено аналіз структури збудників та рівня їх антибіотикорезистентності серед пацієнтів із бойовими пораненнями.

Протягом ІІ кварталу 2025 року проведено бактеріологічні дослідження 829 зразків біологічного матеріалу, отриманих від пацієнтів із бойовими пораненнями, які перебували на лікуванні у стаціонарах.

- матеріал із ран — 398 (48%);

- кров — 424 (51,2%);

- спинномозкова рідина — 7 (0,8%).

Ідентифікацію мікроорганізмів та визначення чутливості до антимікробних препаратів проводили згідно з вимогами EUCAST (2024) методом диск-дифузії та автоматизованими системами. Рівень стійкості розраховано як відсоткову частку стійких ізолятів серед протестованих.

Результати

Загальна частка позитивних результатів становила:

- з ран — 97,2%;

- з крові — 3,5%;

- зі спинномозкової рідини — 14,3%.

2. Структура виділених мікроорганізмів

Із 369 виділених ізолятів основними збудниками були:

Мікроорганізм	Кількість	Частка (%)
Klebsiella pneumoniae	144	43,1%
Pseudomonas aeruginosa	67	20,1%
Acinetobacter spp.	58	17,4%
Escherichia coli	31	9,3%
Enterococcus faecalis	15	4,5%
Enterococcus faecium	12	3,6%
Staphylococcus aureus	7	2,0%

Таким чином, грамнегативна флора становить понад 80% усіх виділених штамів, що відповідає сучасним тенденціям розвитку госпітальних інфекцій у хірургічних стаціонарах.

3. Рівень антибіотикорезистентності

Klebsiella pneumoniae

Стійкість до β-лактамів (ампіцилін, амоксицилін, амоксицилін/клавуланат) — 100%.

Карбапенемна резистентність (іміпенем, меропенем, ертапенем) — 78–84%.

Найвища чутливість спостерігається до амікацину (64,1%) та тобраміцину (70,4%).

➡️ Ймовірна циркуляція карбапенемаз-продукуючих штамів (KPC, NDM).

Acinetobacter spp.

Рівень резистентності: 51–90,8%.

Найвищий — до іміпенему (90,8%) та левофлоксацину (88,8%).

➡️ Висока мультирезистентність.

Pseudomonas aeruginosa

Рівень резистентності: 13,9–61,1%.

Найвища чутливість до піперациліну/тазобактаму (86,1%) та цефтазидиму (80,6%).

➡️ Стійкість до карбапенемів — понад 60%.

Escherichia coli

Стійкість: 3,2–100%, найнижча — до амікацину (3,2%) і гентаміцину (6,5%).

➡️ Ймовірна наявність ESBL-продуцентів.

Staphylococcus aureus

Стійкість до цефокситину — 63,2% (ознака MRSA).

Найменша стійкість до лінезоліду (10,5%).

Enterococcus spp.

E. faecalis — стійкість 21,2–81,8%; мінімальна до ванкоміцину.

E. faecium — 30,8–69,2%; мінімальна до тейкопланіну.

➡️ Виявлено тенденції до формування VRE.

4. Полімікробні (мікст) інфекції

Встановлено 96 випадків мікст-інфекцій (24,8%).

Найчастіше виявляли комбінації:

K. pneumoniae + Acinetobacter spp. — 34 випадки;

K. pneumoniae + P. aeruginosa — 18 випадків;

E. faecium + E. coli — 5 випадків;

Acinetobacter spp. + E. coli — 5 випадків.

Це свідчить про високу частоту змішаних гнійних процесів, що ускладнює лікування і потребує комбінованої антимікробної терапії.

Обговорення

Отримані результати підтверджують формування високого рівня антибіотикорезистентності серед основних нозокоміальних патогенів у пацієнтів із бойовими пораненнями.

Найбільш проблемними залишаються K. pneumoniae та Acinetobacter spp., які демонструють значну стійкість до карбапенемів, фторхінолонів та цефалоспоринів ІІІ покоління.

Висока частота мікст-інфекцій вказує на складність мікробіологічного профілю ран та можливість горизонтальної передачі генів резистентності між патогенами.

Отримані дані співвідносяться з результатами інших досліджень в Україні та Європі, де спостерігається стале зростання резистентності грамнегативних бактерій у військових госпіталях.

Висновки

1) Основними збудниками інфекцій ран у поранених залишаються K. pneumoniae, P.aeruginosa та Acinetobacter spp.

2) Виявлено високий рівень мультирезистентності, особливо до карбапенемів і фторхінолонів.

3) K. pneumoniae проявляє тотальну стійкість до пеніцилінів і високу до цефалоспоринів, що свідчить про поширення ESBL- та KPC-продуцентів.

4) Частота мікст-інфекцій (≈25%) вимагає застосування комбінованої антибіотикотерапії.

5) Необхідно посилити інфекційний контроль і антибіотик- stewardship у закладах, які надають допомогу пораненим.

Рекомендації

Обмежити емпіричне застосування карбапенемів;

Використовувати комбіновані режими терапії (піперацилін-тазобактам ± амікацин / лінезолід) з урахуванням локальної антибіотикограми;

Впровадити постійний мікробіологічний моніторинг і реєстр мультирезистентних штамів;

Забезпечити контроль за дотриманням протиепідемічного режиму у стаціонарах військового профілю.