НЕБОЙОВІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ТА ЇХ ПОШИРЕНІСТЬ
- May 6
- 6 min read
Наталя ДАНІЛЕВСЬКА
старший лейтенант медичної служби
начальник психотерапевтичного кабінету Запорізького військового госпіталю, PhD
Кирило САВІЧАН
підполковник медичної служби
заступник командира УСіЗ МС“Схід”, PhD, доцент
Роман КУЗІВ
підполковник медичної служби
Командир ВМКЦ Східного регіону
Поняття психічної патології включає широкий спектр порушень від легких набутих реактивних короткотривалих розладів, до важких вроджених ендогенних невиліковних станів. Поширеність психічних розладів у світі за даними ВОЗ становить приблизно 14-15%. Тобто 1 з 7 людей у світі в даний момент хворіє на психічний розлад. При цьому довічна поширеність - перенесення психічного розладу хоча б раз в житті – сягає 18-36% серед населення планети [1 – 3].
Серед військовослужбовців поширеність психічних розладів коливається в межах 8-17% і більше, що в середньому може сягати 1 випадку серед 5 осіб і становить приблизно 16% серед всіх захворювань в армії [4 – 6]. Залученість до участі в бойових діях завжди асоціюється із зростанням психічної патології серед військовослужбовців, що обумовлено додаванням цілого ряду психотравмуючих факторів. Втім, бойова психічна травма, не дивлячись на свою специфічність для військового контингенту, не займає провідного місця серед всіх психічних розладів у військовослужбовців. За даними закордонних досліджень, психіатричні діагнози, які не відносяться до бойової психічної травми, сягають не менше 92% серед всіх психічних розладів у військовослужбовців у цілому та 86% - у комбатантів, безпосередньо залучених до участі у бойових діях [7].
Безсумнівно, участь у бойових діях здатна підвищувати рівень фонової невротизації у військовослужбовців, що опосередковано може впливати на виникнення чи загострення окремих не бойових психічних розладів. До таких груп психічної патології можна віднести: весь спектр невротичних розладів (розлади адаптації, тривожні, фобічні, депресивні, дисоціативні, соматоформні розлади тощо), декомпенсацію розладів особистості, декомпенсацію адиктивної патології.
Втім цілий ряд психічних розладів навіть опосередковано не може бути пов’язаний з бойовим досвідом чи бойовим травмуванням. В більшій мірі це стосується розумової відсталості та ендогенних психічних розладів, наприклад, шизофренії, частота виникнення якої не залежить від зовнішніх обставин [8].
Окремим кластером стоять органічні психічні розлади, приналежність яких до бойової чи не бойової групи обумовлюється першопричиною – органічним ураженням головного мозку.
ВИДИ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
Бойові психічні розлади | Небойові психічні розлади |
Бойові психічні розлади – психічні розлади, виниклі під час виконання бойових завдань внаслідок впливу чинників бойової обстановки або її прямих наслідків. За винятком випадків, спровокованих вживанням алкоголю та інших психоактивних речовин, самоушкоджень, установчої поведінки. | Небойові психічні розлади – психічні розлади, виниклі поза виконанням бойових завдань та поза впливом чинників бойової обстановки. |
Аналіз навантаженості на військову стаціонарну психіатричну ланку за окремим регіоном за перше півріччя 2025 року підтвердив загально статистичні дані про домінування небойової психічної патології серед всіх психічних розладів.
СТРУКТУРА НЕБОЙОВИХ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Психічний розлад | Поширеність у регіоні (%) |
Органічні психічні розлади | 4,5 |
Залежність від алкоголю | 39,4 |
Залежність від інших психоактивних речовин | 10,3 |
Ендогенні психотичні розлади (шизофренія, маячні тощо) | 4,7 |
Ендогенні афективні розлади | 0,9 |
Невротичні розлади | 36,9 |
Розлади особистості | 1,7 |
Розумова відсталість | 1,6 |
Звертає на себе увагу приблизно однакове співвідношення невротичної та адиктивної патології (49,7% для адиктивних розладів та 36,9% для невротичних розладів), яке може пояснюватися як коморбідністю в стресогенних умовах, так і домобілізаційною захворюваністю на залежність від ПАР.
В ЗСУ допускаються до військової служби з обмеженнями служби особи, які хворіють на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання ПАР, тож такі військовослужбовці потребують як планового підтримувального лікування, так і лікування декомпенсації адиктивної патології.
Невротичні розлади – це психічні розлади які виникли під впливом психотравмуючих чинників. Зазвичай вони є недовготривалими виліковними станами, які можуть купіруватися самостійно при розрішенні психотравмуючої ситуації. Тож випадки госпіталізації зазвичай пов’язані з важкістю проявів, виду психотравмуючої ситуації, яка не підлягає швидкому розрішенню, або внаслідок організаційних умов служби у вигляді відсутності можливості амбулаторного перебування хворого в частині.
ОСНОВНІ ПРОВОКУЮЧІ ФАКТОРИ НЕ БОЙОВИХ НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ
Психотравмуючими факторами для виникнення не бойових невротичних розладів можуть виступати наступні:
стресогенні фактори у позавійськовому середовищі, з яким підтримує контакт військовослужбовець (внутрішньосімейні, мікросоціальні, побутово-організаційні тощо);
стресогенні фактори у внутрішньо військовому середовищі (міжособистісні, організаційно-виховні тощо);
інформаційно-індукуючі – психотравматичне сприйняття інформації з медіа, розповідей співслужбовців тощо, очевидцем яких сам хворий не був;
абстрактно-індукуючі (психотравматичне сприйняття мікросоціальних чи політичних змін в країні, сприйняття власної соціальної ролі тощо);
організаційно-побутові, які напряму пов’язані з депривацією потреб особи, зумовлену військовою необхідністю;
прогностичні – у вигляді дестабілізації стану під впливом власних очікувань від майбутнього та уявлень про розвиток ситуацій, наприклад, під час плануємих бойових виходів, в тому числі, які безпосередньо стосуються особи і очікуються в короткостроковому періоді;
установочно-світоглядні, які нерідко є продовженням домобілізаційних налаштувань особи, в тому числі, по відношенню до військової служби.
Ендогенні психотичні та афективні розлади відносяться до групи патології, етіологія якої умовно пов’язується із ендогенними (генетичними, нейрохімічними, нейрофізіологічними) факторами без зв’язку з зовнішніми, екзогенними чинниками.До таких розладів відноситься шизофренія, шизотиповий, шизоафективний розлад, маячні розлади, поліморфні психотичні розлади, а також біполярний афективний розлад та інші ендогенні порушення настрою). Тож дебют такої патології може мати виключно часоспівпалий зв’язок із військовою службою без її об’єктивного провокуючого впливу, що підтверджується низькою частотою фіксування таких станів в профільних стаціонарах (4,6% для психотичних станів та 0,9% для афективних розладів), яка узгоджується з загально популяційними даними.
Розлади особистості – набуті в процесі становлення особистості грубі, всеосяжні для ядра особистості порушення характеру та темпераменту (на відміну від не грубих – акцентуацій характеру), які обумовлюють суспільно-дезадаптаційні моделі поведінки хворого, порушуючи його соціалізацію. Найчастіше такі розлади виявляються вже в підлітковому віці. Як і у випадку ендогенних психічних розладів, діагностика розладів особистості може бути співпалою за часом із військовою службою, але особливості військової служби не мають етіологічного впливу на її виникнення, втім, можуть призводити до декомпенсації таких станів при їх наявності.
Розумова відсталість – стан затримки або неповного розвитку психіки, головним критерієм якого є недорозвиток інтелекту до рівня нижче IQ70. Є вродженою або набутою у ранньому дитинстві. Не виникає ні внаслідок бойового травмування, ні внаслідок проходження військової служби. У ЗСУ допускаються до військової служби із обмеженнями служби особи з легкою розумовою відсталістю без порушень поведінки або із мінімальними порушеннями поведінки.Зазвичай такі військовослужбовці потрапляють у поле зору військових психіатрів виключно з експертно-діагностичною метою або для лікування порушень поведінки, як наявних до початку служби, так і виникати або декомпенсованих внаслідок стресогенних впливів під час військової служби: потреби перебування та адаптації в колективі, потреби зміни звичного укладу життя та підпорядкування новим вимогам життєдіяльності та функціонування, військового роз-порядку дня та дисциплінарних обмежень, незвичних нових розумових та фізичних навантажень тощо.
Органічні психічні розлади формально є соматопсихічними розладами, в етіопатогенезі яких лежить ураження або дисфункція головного мозку, спровокована як безпосереднім пошкодженням тканини головного мозку, так і соматичною чи ендокринною патологією, яка чинить опосередкований вплив на гомеостаз центральної нервової системи.
Як і невротичні, органічні психічні розлади можуть бути як безпосередньо пов’язаними з бойовими діями, так і не відноситися до бойових розладів.
ОСНОВНІ ПРОВОКУЮЧІ ЧИННИКИ НЕБОЙОВИХ ОРГАНІЧНИХ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Основними органічними чинниками / органічним підґрунтям для виникнення небойових органічних психічних розладів є наступні:
ендогенні-органічні захворювання (деменція Альцгеймера, деменція Піка, деменція з тільцями Леві тощо, а також сенільна деменція), які розвиваються поза екзогенним етіологічним зв’язком і мають ендогенні причини дебюту або обумовлені природним старінням мозку;
екзогенні ураження тканини головного мозку фізичним, інфекційним або інтоксикаційним агентом (черепно-мозкові травми (які не мають зв’язку з вибуховими травмами, отриманими під час виконання бойових завдань), енцефаліти, менінгіти, інтоксикаційні енцефалопатії тощо);
порушення гемодинаміки головного мозку (ішемічні, геморагічні, емболічні чинники, минущі порушення мозкового кровообігу тощо);
опосередковані морфо-функціональні порушення центральної нервової системи внаслідок позамозкової соматичної або ендокринної патології (печінкова, ниркова енцефалопатія, ендокринні порушення тощо).
злоякісні та доброякісні утворення центральної нервової системи.
епілепсія та епілептичні синдроми.
ВИСНОВКИ
1)Не дивлячись на пересічні думки, згідно яких, всі психічні розлади у військовослужбовців відносяться до бойової психічної травми, домінуючою патологією у даного контингенту пацієнтів є небойові психічні розлади.
2)Незважаючи на домінуючий відсоток поширеності, не бойові психічні розлади рідко потрапляють до уваги дослідників, тоді як фокус уваги зосереджений на ПТСР, що потребує виправлення та актуалізації.
3)Частина небойових психічних розладів не пов’язана з військовою службою, а є лише співставною за часом.
4)Розповсюдженість небойових психічних розладів та розподіл за груповою приналежністю серед військовослужбовців Збройних Сил України не має значущих відмінностей від загальнопопуляційних.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
Campbell M. S., O’Gallagher K., Smolenski D. J., Stewart L., Otto J., Belsher B. E., Evatt D. P., Longitudinal Relationship of Combat Exposure With Mental Health Diagnoses in the Military Health System, Military Medicine, Volume 186, Issue Supplement_1, January-February 2021, pp. 160–166, https://doi.org/10.1093/milmed/usaa301
Kessler R. C., Aguilar-Gaxiola S., Alonso J., Chatterji S., Lee S., Ormel J., Üstün T. B., Wang P. S. The global burden of mental disorders: An update from the WHO World Mental Health (WMH) Surveys [Електронний ресурс] / R. C. Kessler, S. Aguilar-Gaxiola, J. Alonso … – «Epidemiologia e Psichiatria Sociale – An International Journal for Epidemiology and Psychiatric Sciences», 2009. – Vol. 18, № 1, pp. 23-33. – Режим доступу: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3039289/
Всесвітня організація охорони здоров’я. Mental disorders [Електронний ресурс] // World Health Organization. – 30.09.2025. – Режим доступу: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-disorders
Curry, J., Regasa, L., & Brown, J. (2024, June 25). Prevalence of Mental Health Conditions in Active Duty Service Members. Psychological Health Center of Excellence, Defense Health https://health.mil/Military-Health-Topics/Centers-of-Excellence/Psychological-Health-Center-of-Excellence/Clinicians-Corner-Blog/Special-Populations-and-Topics/Prevalence-of-Mental-Health-Conditions-in-Active-Duty-Service-Members
Kime, P. Mental Health Disorders in Troops Far Below National Average [Електронний ресурс] // Military.com. – 04.09.2019. – Режим доступу: https://www.military.com/daily-news/2019/09/04/mental-health-disorders-troops-far-below-national-average.html
Tanielian, T. L., & Jaycox, L. H. (Eds.). Invisible Wounds of War: Psychological and Cognitive Injuries, Their Consequences, and Services to Assist Recovery [Електронний ресурс] / Terri L. Tanielian, Lisa H. Jaycox (ред.) – Santa Monica (CA): RAND Corporation, 2008. – ISBN 978 0 8330 4454 9.
Campbell, M. S., O’Gallagher, K., Smolenski, D. J., Stewart, L., Otto, J., Belsher, B. E., Evatt, D. Longitudinal Relationship of Combat Exposure With Mental Health Diagnoses in the Military Health System [Електронний ресурс] // Military Medicine, 2021, Vol. 186, Issue Supplement_1, P. 160–166. – Режим доступу: https://doi.org/10.1093/milmed/usaa301
Zhan, N., Sham, P. C., So, H. C., Lui, S. S. Y. The genetic basis of onset age in schizophrenia: evidence and models [Електронний ресурс] // Frontiers in Genetics, 2023, Vol. 14, Article 1163361. – Режим доступу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10333597
Comments