ДОСВІД НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОРАНЕНИМ В УМОВАХ ПІДЗЕМНОГО РОЗТАШУВАННЯ ПЕРЕДОВОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ГРУПИ

---

Юрій ПАЛАМАРЧУК

підполковник медичної служби

начальник хірургічного відділення клініки мобільної хірургічної Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, к.мед.н.

Євген АНТОНЮК

підполковник медичної служби

начальник клініки мобільної хірургічної Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону

Роман КУЗІВ

підполковник медичної служби

Командир ВМКЦ Східного регіону

---

ВСТУП

В умовах реальних бойових дій під час відбиття повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, яке супроводжується великою кількістю поранених і загиблих, особливої актуальності набуває збереження життя і здоров’я військовослужбовців, що визначено статтею 3 Конституції України, в якій зазначено, що «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [1].

Ключовим значенням для рятування життя поранених військовослужбовців та позитивних результатів лікування є своєчасність надання медичної допомоги, що досягається злагодженою роботою медиків на усіх етапах медичної евакуації [2,3].

З урахуванням сучасних засобів стеження питання маскування, розташування та укріплення медичних закладів є життєвою необхідністю як для поранених, так і для медичного персоналу. Безпечні умови праці військових медиків значно покращують результати лікування військовослужбовців.

Доведення доцільності та ефективності надання медичної допомоги пораненим з урахуванням питань безпеки для пацієнтів та медичного персоналу, що забезпечується підземним розташуванням медичного закладу передової хірургічної групи.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Використано законодавчі та нормативно-правові акти держави з питань охорони здоров’я та оборони, доктринальні та керівні документи, дані медичної документації щодо кожного клінічного випадку. Методи дослідження: бібліографічні, аналітичні, системного підходу, узагальнення.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

За досвідом медичного забезпечення військ під час збройних конфліктів найбільш частими причинами смерті військовослужбовців від поранень, яких можна було запобігти, є крововтрата (60%), пневмоторакс (30%), обструкція дихальних шляхів (5%) і ще 5% припадає на інші причини. Водночас близько 20-25% загиблих на полі бою та ранніх етапах медичної евакуації могли бути врятовані за умови своєчасного і якісного надання їм тактичної догоспітальної та первинної медичної допомоги [4,5].

Одним із прикладів злагодженої роботи медичної служби на усіх етапах медичної евакуації може бути вказаний наступний клінічний випадок. Військовослужбовець К., був доставлений бригадою первинної медичної допомоги у клініку мобільну хірургічну Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (передова хірургічна група) після вибухової травми внаслідок влучання FPV-дрона в автомобіль. Військовослужбовець поступив у підземно розташований медичний шпиталь, який знаходиться у безпосередній близькості від лінії бойових дій, через 2 години після отримання поранення у вкрай важкому стані.

Діагноз: Вибухова травма, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення (ВОСП) обличчя; множинні ВОСП лівої верхньої кінцівки з вогнепальним переломом лівої плечової кістки; множинні ВОСП грудної клітки зліва, лівобічний гемо-пневмоторакс, пошкодження лівої підключичної артерії, стороннє тіло стінки дуги аорти; множинні ВОСП тулуба та нижніх кінцівок; геморагічний шок IV ступеня.

Було проведено оперативне лікування: тимчасове шунтування лівої підключичної артерії, торакоцентез зліва, монтаж апарата зовнішньої фіксації (АЗФ) на ліву плечову кістку, первинна хірургічна обробка множинних ВОСП різної локалізації. Проводилась інтенсивна протишокова терапія, трансфузія крові та її препаратів, стабілізація вітальних функцій організму.

Поранений реанімобілем доставлений на наступний етап медичної евакуації (Роль 3), де проведена хірургічна корекція ушкоджень – аутовенозна пластика лівої підключичної артерії, лівобічна торакотомія, видалення стороннього тіла стінки дуги аорти. На другий день післяопераційного періоду пацієнт в стабільному стані був евакуйований на наступний етап медичної евакуації (Роль 4).

ВИСНОВКИ

1. Злагоджена робота військових медиків на усіх етапах медичної евакуації є надзвичайно важливою складовою системи лікувально-евакуаційних заходів у Збройних Силах України. Дана робота є запорукою збереження життя військовослужбовців в умовах бойових дій, від своєчасності проведення якої залежить успішність їх подальшого лікування і реабілітації, а також перспективи повернення поранених військовослужбовців до строю.

   
   

2. Підземне розташування медичних закладів, де надається спеціалізована медична допомога (Роль 2) дає змогу у більш безпечних умовах провести швидку та якісну медичну допомогу пораненим військовослужбовцям.

   
   

3. Безпечне розташування військових медичних закладів поблизу лінії бойового зіткнення є додатковим захистом життя та здоров’я не тільки поранених військовослужбовців, а і медичного персоналу. Тривале збереження цілісності самого медичного закладу зберігає його функціональність та можливість збереження якомога більшої кількості життів військових.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України, прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28.06.1996 року. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, №30, ст.141.

2. Наказ Міністерства оборони України від 03.09.2024 року №598 «Про затвердження Обсягів надання медичної допомоги на догоспітальному етапі, які надаються під час ведення бойових дій та підготовки сил безпеки і сил оборони до застосування з а призначенням у тактичних умовах». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.09.2024 року за №1359/42704.

3. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 20.12.2017 року №445 «Про затвердження доктрини медичного забезпечення Збройних Сил України».

4. «Платинові» хвилини «золотої» години / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://viysko.com.ua/jornal/platy-novi-hvy-ly-ny-zolotoi-gody-ny/.

5. Білий В.Я., Верба А.В., Бадюк М.І., Жаховський В.О., Лівінський В.Г., Кудренко М.В., Слабкий Г.О., Мельник І.П. (2016). Актуальність «платинової хвилини» та «золотої години» для сучасної системи лікувально-евакуаційних заходів / Україна.Здоров’я нації – 2016. - №4. – с.19-27.